Останні новини
- Деталі
- Опубліковано: 01 квітня 2013
- Перегляди: 1548
Ужгородський замок - фортифікаційна споруда в Ужгороді (Закарпатська область), нині використовується в якості музею.
Рання історія
Літописець Gesta Hungarorum називає вигадкою те, що в давнину Ужгородський замок з околицями належали якомусь князю Лаборцю. Нестор Літописець пише 898 року: «Ті, що прийшли від сходу угри і устремяшеся через гори велікия, іже прозвашася гори Угорьския, і почата воевати на живе ту». Наприкінці Х - на початку XI століття в Ужгороді будується кам'яний замок як адміністративний центр комітату Унг. І в 1086 році під час набігу половецької орди хана Кутеська Ужгородський замок кочівники взяти не змогли.
Епоха Другетів
У 1312 році, після того, як італійські брати Другети допомогли королю Карлу Роберту, з династії Анжу придушити повстання наджупана Петра Петені, Карл Роберт подарував братам Ужгородський замок та землі.
В Ужгородському замку за проектом італійських інженерів було проведено реконструкцію - були збудовані нові стіни, на кутах споруджено ромбоподібні бастіони, висота яких досягає 10-15 м. У плані замок був неправильним чотирикутником - це зумовлено рельєфом Замкової гори. З трьох сторін замок оточує рів глибиною у 8-10 метрів, через який було перекинуто підйомний міст. Товщина зовнішньої кріпосної стіни 2,5-3.
Палац-цитадель, розміщений навпроти головних воріт, на краю стрімчастого схилу, являє собою сувору двоповерхову споруду прямокутної форми з квадратними вежами на кутах. На верхньому поверсі веж, товщина стін яких сягає 2,5-3 м, так само розташовані бійниці. У фортифікаційній системі замку палац - він же цитадель, займав домінуюче положення. У разі прориву ворога у двір захисники могли продовжувати оборону з палацу, у якого була добре продумана система оборони - з трьох сторін палац оточений ровом, через який у східній частині був перекинутий підйомний міст. Північна сторона палацу побудована над урвищем. Усередині палацу знаходиться невеликий двір з аркадами.
Втрата оборонного значення
Ужгородський замок після його зміцнення ніколи не був узятий штурмом. Востаннє його захищав австрійський гарнізон у 1703-1704 під час повстання під проводом Ференца II Ракоці. Соратник останнього і власник замку Міклош Берчені приймав у ньому послів Франції, Росії та Польщі в період антигабсбурзького повстання. Після припинення повстання гарнізон куруців склав зброю. Після поділів Польщі і встановлення східних кордонів Австрії далеко на схід, замок втратив значення і був переданий імператрицею Мукачівській греко-католицькій єпархії, яка влаштувала тут гімназію.
